Менш ніж два місяці залишилось до проведення в Об’єднаних Арабських Еміратах «Конференції сторін» (відомої також як COP28) — щорічної конференції з питань зміни клімату, яка організовується ООН. Ця подія дозволить побачити результати заходів, вжитих урядами у всьому світі проти змін клімату. Проводячи конференцію, ОАЕ неодмінно привернуть увагу до власної програми «Чистого нуля» та її поточної реалізації. Саудівська Аравія, їхній найближчий сусід та найбільший експортер нафти у світі, також опиниться у центрі уваги.
Історично ОАЕ та Саудівська Аравія сильно залежали від викопних видів палива як наріжного каменя їхнього виробництва енергії та економічного розвитку. Через своє розташування на мапі, пустельний клімат та брак води вони знаходяться у списку країн, які мають найбільший ризик відчути весь негативний вплив глобального потепління.
Саме тому протягом останніх років ОАЕ та Саудівська Аравія активно відходять від традиційної залежності від нафти та газу. Такий перехід обумовлений їхнім прагненнями розвинути більш різноманітні та стійкі економіки, а також намірами сприяти пом’якшенню негативних екологічних наслідків, що пов’язані з паливною промисловістю.
І це не випадковість, що обидві країни анонсували свої прагнення до «чистого нуля» з різницею лише у два місяці. Конкуруючи на світовій сцені за образ регіонального лідера, вони зробили свої програми нульових викидів частиною довгострокових стратегій розвитку, які спрямовані на надсилання сигналу глобальним бізнесам та інвесторам.
Сьогодні ОАЕ впроваджує стратегію «Чистий нуль до 2050 року», аби досягти нульового рівня викидів до 2050 року, зробивши Емірати першою на Близькому Сході та північноафриканською нацією, яка це впровадила. Саудівська Аравія ж, через більшу залежність від нафти, встановила свою «екологічну» мету до 2060 року. Стратегії обох країн мають багато спільного та ґрунтуються на географічному положенні, економічній структурі, кліматичних умовах, а також сильній залежності від нафти та газу.
План «Бачення Саудівської Аравії 2030» містить багато заходів, направлених на просування програми «чистого нуля». Заходи мають на меті перехід до чистої енергетики, де 50% цієї енергії буде походити з відновлювальних джерел до 2030 року.
Підхід ОАЕ до подолання проблеми зміни клімату та зменшення викидів парникових газів зосереджується навколо впровадження рішень у сфері чистої енергії. Таким чином, основні сектори, як-от енергетичний, промисловий, інфраструктурний та інші, зараз оновлюють власні плани, стратегії, політики та ініціюють проєкти для досягнення нульового рівня викидів до 2050 року. У вересні 2023 року Національна нафтова компанія Абу-Дабі (ADNOC), нафтовий та газовий гігант ОАЕ, анонсувала роботу над одним із найбільших проєктів з уловлювання вуглецю у всьому регіоні Перської Затоки [1]. Він передбачає уловлювання вуглекислого газу з газопереробного комплексу Хабшан і постійне та безпечне його зберігання під землею. Одночасно з цим саудівський нафтовий гігант Saudi Aramco також працює над проєктом CCS для уловлення вуглецю на своїх численних газових станціях [2].
Аби стати першою країною з нульовим рівнем викидів у регіоні, ОАЕ розпочала фінансування проєктів із чистої енергетики понад 15 років тому. Крім того, ОАЕ активно підтримує глобальні програми із «зеленої» інфраструктури та чистої енергетики та вже інвестувала кошти у проєкти відновлювальної енергетики у 70 країнах.
Саудівська Аравія також інвестує значні кошти у відновлювальні джерела енергії, такі як сонячна та енергія вітру, а також впроваджує енергоефективні заходи — усе це частина плану «Бачення 2030». Декілька саудівських ЗМІ повідомили, що бюджет країни на 2023 рік містить 10 ініціатив у сфері відновлюваної енергетики, які в сумі можуть генерувати потужність у 7 гігават [3]. Окрім того, Саудівська Аравія віддає пріоритет збереженню навколишнього середовища та захисту біорізноманіття через такі ініціативи як заповідники дикої природи та проєкти сталого туризму. «Бачення 2030» поширюється і на міські райони, популяризуючи стале озеленення міст для поліпшення якості життя.
Ключовим компонентом зусиль із досягнення «чистого нуля» як ОАЕ, так і Саудівською Аравією, сьогодні є технологія уловлення та зберігання вуглецю (CCS), яка зменшує викиди вуглецю з промислових процесів шляхом уловлення вуглекислого газу та його зберігання глибоко під землею, щоб унеможливити потрапляння до атмосфери. Сьогодні на долю Близького Сходу припадає близько 10% від трьох масштабних комерційних CCS-об’єктів, включно з демонстраційним проєктом Uthmaniyah CO2-Enhanced Oil Recovery (EOR) в Саудівській Аравії та проєктом Al Reyadah CO2-EOR в Абу-Дабі, ОАЕ [4].
Метою демонстраційного проєкту Uthmaniyah CO2-EOR є оцінка застосування ізолювання діоксиду вуглецю у зрілих зонах у межах нафтового резервуара. Проєкт почав функціонувати у липні 2015 року; до нього входить уловлювання, компресія та зневоднення вуглекислого газу, отриманого із заводу з виробництва зрідженого природного газу (NGL) у Гавії.
Аналогічно працює проєкт Al Reyadah, відомий як CCS Абу-Дабі. Він розташований на береговій зоні у місті Музафа і є першим у світі CCS-об’єктом комерційного масштабу, розробленим для уловлювання викидів вуглекислого газу з металургійної промисловості. Фаза 1 почалася у 2016 році. Проєкт уловлює, компресує та зневоднює до 90% діоксиду вуглецю під час виробництва сталі Еміратів на об’єкті в Музафі.
Будучи світовими лідерами у виробництві викопного палива, ОАЕ та Саудівська Аравія також намагаються стати лідерами у зменшенні викидів CO2, реінвестуючи отримані нафтодолари у зелені проєкти майбутнього. Головне питання полягає у тому, чи будуть ці дії достатніми, аби не допустити неконтрольованої зміни клімату? І тільки майбутнє зможе дати відповідь. Однак у чому ми можемо бути впевненими сьогодні, так це у тому, що, вмотивовані конкуренцією, жодна з країн не зупиниться на досягнутому. І найближчими роками ми, ймовірно, почуємо про навіть більш амбітні проєкти обох країн.
