Починаючи з 10 жовтня 2022 року Російська Федерація відкрито та систематично обстрілювала енергетичну систему України, яка відіграє провідну роль у благополуччі жителів та економіки країни. Станом на сьогодні Росія здійснила понад 10 великих ракетних атак, а також безліч атак дронами проти електростанцій по всій країні.
Напередодні цих атак енергетична мережа України була однією з найпотужніших у Європі, маючи понад 1 мільйон кілометрів ліній електропередач для дистрибуції та розподілення електроенергії. До того ж влітку 2022 року, вже під час війни, країна стала нетто-експортером енергії до Європейського Союзу.
Відповідно до звіту ООН, енергетична інфраструктура України зазнала значних руйнувань через спрямовані удари. Половина об’єктів інфраструктури були знищені чи пошкоджені в результаті цільових атак. У числі пошкодженої інфраструктури є такі ключові об’єкти, як Харківська ТЕЦ-2 та ТЕЦ-5 (Есхар), Зміївська ТЕС, Південноукраїнська АЕС, Ладижинська ТЕС, розподільна підстанція Дніпровської ГЕС, а також Рівненська та Хмельницька АЕС у західній частині України.
Окрім того, українська енергосистема наразі не має доступу до двох третин електростанцій, оскільки вони знаходяться під контролем агресора. Серед них найбільша в Україні та Європі атомна електростанція – Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) і Запорізька ТЕС, Луганська ТЕС, Вуглегірська ТЕС, Каховська ГЕС. Окрім цього, 80% вітрових та сонячних електростанцій також знаходяться на тимчасово окупованих територіях на півдні. Як йдеться у звіті Київської школи економіки за грудень 2022 року, збитки енергетичній інфраструктурі внаслідок російських атак оцінюються у понад 6.8 мільярдів доларів. Економічний ефект від дефіциту електроенергії для підприємств ще має бути оцінений у майбутньому.
На даний момент Україна бачить лише один спосіб відновити енергопостачання – реконструювати інфраструктуру. Проблема в тому, що основні трансформатори та перемикачі не випускаються серійно: їх зазвичай виробляють індивідуально під окремий проект. Це означає, що комунальним підприємствам довелося б очікувати близько року, перш ніж обладнання, у якому є потреба вже сьогодні, було б виготовлене та доставлене.
До лютого 2023 року Україна отримала допомогу від низки міжнародних партнерів, включно з Чехією, Німеччиною, Ісландією, Японією, Нідерландами, Польщею, Туреччиною, Швецією, Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським Союзом та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Вони надали фінансову допомогу та понад 300 тонн спеціалізованого енергетичного обладнання, включно з (але не обмежуючись ними) трансформаторами, електричними та газовими вимикачами, роз’єднувачами, мережевими фільтрами, електричними кабелями та заземленням, арматурою для повітряних ліній, ізольованими проводами, автотрансформаторами та опорними конструкціями.
Україна досягла помітного прогресу у відновленні енергетичної інфраструктури. Це створило потенціал, який дозволяє поновити експорт енергії протягом дня. Проте у короткостроковій перспективі ракетні та дронові атаки (особливо у прикордонних регіонах) все ще загрожують енергетичному сектору. Щоб вирішити це питання, Україна планує створити резервний фонд для забезпечення наявності необхідного обладнання та наразі шукає міжнародної допомоги, аби досягти цієї мети.
Заступник міністра енергетики України закликає міжнародних партнерів допомогти у негайному відновленні системи та ремонтних роботах, наголошуючи на тому, що доставка високовольтних трансформаторів – це найперший пріоритет України сьогодні. Заступник міністра також заявив, що використання батарей та накопичення енергії для зберігання електроенергії протягом дня з її відпуском до мережі уночі стає нагальною проблемою у країні. Міністерство співпрацює з Фондом підтримки енергетики України, який об’єднує спонсорів, постачальників, представників ЄС та Міністерство енергетики України. Енергетична спільнота тісно співпрацює з Генеральним директоратом з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту Європейської комісії (DG ECHO) для забезпечення своєчасної доставки спеціального енергетичного обладнання та ремонтних матеріалів.
На Всесвітньому економічному форумі у Давосі в січні 2023 року Україна презентувала плани з довгострокового відновлення енергетики з акцентом на пріоритезацію атомної та зеленої енергетики, а також переходом до децентралізованої енергетичної системи у наступні десятиліття. До 2040 року Україна прагне повністю відмовитися від використання вугілля та побудувати нові сонячні та вітрові електростанції, а також ТЕЦ, які будуть працювати на біопаливі. Прогнозується, що до 2032 року на відновлювальні джерела енергії буде припадати 25% енергетичного балансу з подальшим подвоєнням цього показника до 2050 року. Окрім того, Україна планує побудувати дві нові атомні електростанції та ініціювати пілотні проекти з використання малих модульних реакторів до 2032 року.
Щоб досягти цих цілей, Міністерство енергетики та «Укренерго» вже розробляють комплексну стратегію довгострокової реконструкції та модернізації системи. Ця стратегія, яку незабаром мають презентувати уряду, прагне позиціонувати Україну як ключового гравця в Європейському енергетичному секторі. Попри виклики, які очікують попереду, Україна залишається відданою своєму амбіційному плану та очікує залучення значних інвестицій в енергетичне обладнання та технології після стабілізації ситуації або комплексного страхування воєнних ризиків. Завдяки стратегічному розташуванню та зростаючій експертизі в енергетичному секторі Україна має всі шанси стати важливим енергетичним хабом у Європі в найближчі роки.
