До війни Україна мала чималий споживчий ринок у 40 мільйонів людей, високоосвічену та конкурентоспроможну робочу силу, яка посіла 61-е місце у Глобальному індексі конкурентоспроможності талантів (The Global Talent Competitiveness Index) у 2021 році, а також безліч природних ресурсів. Останні дані Світового банку свідчать про те, що доля прямих іноземних інвестицій в Україну за 2021 рік склала 7,95 мільярдів доларів, більшість з яких припала на сектори IT, сільського господарства та виробництва.
Війна призвела до прямих наслідків в українському інвестиційному середовищі: фізичну втрату попередніх інвестицій та робітників, знижений внутрішній попит та рівень платоспроможності, а також девальвацію національної валюти. Це стримує іноземних інвесторів, тому більшість інвестицій у країні сьогодні припадає на реінвестований український капітал через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) або ж державні облігації. Метод залучення ФГВФО виявився високорентабельним під час війни.Починаючи з серпня 2022 року фонд провів понад 800 аукціонів з продажу збанкрутілих або ліквідованих активів та зібрав понад 1,5 мільярди гривень.
Сферами, які першими відчули відтік інвестицій під час війни, стали промисловість, високотехнологічне виробництво та підприємства з високою часткою нерухомого основного капіталу: наприклад, енергетика. Під час війни понад 50% об’єктів української енергетичної інфраструктури були пошкоджені, зруйновані або ж знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Традиційні централізовані енергетичні системи виявилися вразливими в умовах численних ракетних атак, а тому стали каталізатором переходу на «зелену» енергетику та відновлювальні джерела енергії. В умовах серйозних пошкоджень енергетична індустрія отримує допомогу тільки в частині обладнання від місцевих та іноземних урядів. Однак забезпеченість України різноманітними природними ресурсами відкриває перспективи, щоб стати європейським енергетичним хабом: очікується, що енергетична сфера залучить 20-30 мільярдів доларів після війни. Це може бути насамперед розвиток «зеленої» енергетичної інфраструктури, зокрема гідроенергетики. Розвиток сучасної енергетичної інфраструктури також призведе до надлишку дешевої енергії, що буде стимулювати створення виробничих потужностей в країні.
Подібно до енергетичного сектора, інвестиції в інфраструктуру вже стають ключовим інвестиційним пріоритетом держави. Згідно з дослідженням Київської школи економіки (за вересень 2022 року), шкода, завдана інфраструктурі, складає 35,3 мільярди доларів та охоплює дороги, порти та залізниці. Житлова забудова зазнала найбільшої шкоди – приблизно 50,5 мільярдів доларів. З початку повномасштабного вторгнення український уряд дозволив інвестувати в порти та виробничі об’єкти інфраструктури, які були придбані місцевими інвесторами: наприклад, Усть-Дунайський порт. Наразі обсяг інвестицій, необхідних для відновлення інфраструктури, значно перевищує можливості держави, тому очікується допомога іноземних донорів. Зокрема, оскільки будівництво вважається порівняно простим вкладом зі зростаючими потребами та меншими ризиками, реконструкція або відновлення зруйнованих або пошкоджених об’єктів, розгалужена мережа доріг, морські та річкові порти, аеропорти та залізниці – усе це має бути на порядку денному післявоєнних інвесторів, враховуючи стратегічне європейське розташування України.
Війна прискорила світову продовольчу кризу, привернувши безпрецедентну увагу до України як до другого найбільшого у світі експортера зерна. Наразі великі інвестиційні проєкти в сільськогосподарській галузі розгортаються біля українських кордонів: будуються нові термінали та розширюються об’єкти експорту в українських містах або прилеглих територіях за кордоном. Український уряд сприяє проведенню обговорень щодо залучення інвестицій для будівництва переробних підприємств, що підвищить вартість експорту. Аграрна галузь України все ще має великий потенціал для іноземних інвестицій, насамперед завдяки скасуванню мораторію на продаж сільськогосподарських земель, яке відбулося 1 липня 2021 року.
Попри повномасштабну війну, українська індустрія IT збільшила обсяг продажів на 5,8% у порівнянні з 2021 роком; це єдиний сектор, в якому збереглась позитивна динаміка. Під час війни IT-сектор адаптував свою діяльність та перевіз співробітників за кордон або подалі від лінії фронту, впровадивши гнучкість роботи та надавши IT-спеціалістам необхідні під час блекаутів генератори. Уряд також розпочав процес бронювання фахівців від призову та сприяв спеціальному податковому та правовому статусу для IT-компаній – Дія.City. Оскільки Україна займає перше в Європі місце за кількістю розробників на аутсорсингу, деякі проєкти пішли з країни через війну, побоюючись блекаутів та призову співробітників. Водночас десяти найбільшим українським IT-стартапам вдалося заробити (зберегти) 83,2 мільйони доларів фінансування під час війни. Міністерство цифрової трансформації України також прагне створити військовий tech-кластер, який стане відкритим для іноземних інвестицій після війни.
Щоб стимулювати інвестиції у цей важкий час, уряд України пропонує страхування від військових ризиків спільно з Агентством з багатостороннього гарантування інвестицій (MIGA) та Фінансовою корпорацією розвитку Сполучених Штатів Development Finance Corporation (DFC); у партнерстві з фірмами J.P. Morgan та BlackRock розвиває інвестиційні можливості, а також керує інвестиційною платформою Advantage Ukraine. Платформа слугує базою даних для поточних та майбутніх можливостей для прямих іноземних інвестицій (ПІІ) вартістю понад 400 мільярдів доларів, включно з проєктами ДПП, угодами з приватизації і партнерством з компаніями приватного сектору. Тим не менш, приватне інвестування, яке є критично важливим для відновлення країни, залишається обмеженим: прикладами є компанії Kingspan, Nestle та Bayer, які планують інвестувати €200, $43 та €35 мільйонів відповідно, збудувавши нові об’єкти виробництва та хаби.
Попри нещодавні покращення, декілька значних викликів продовжують обмежувати бізнес-інвестування в Україну. Серед них – ризики, пов’язані з війною, що триває, атаки на енергетичну інфраструктуру, корупція та неідеальне законодавство. Україна посилається на майбутнє членство в ЄС як на доказ того, що корупція йде на спад. Щоб розвіяти побоювання стосовно судової системи країни, Міністерство економіки України має намір дозволити інвесторам працювати за законодавством англійського комерційного права. Однак війна залишається найбільшою перешкодою для інвестицій, оскільки її масштаб та безпрецедентна природа дуже ускладнюють оцінку ризиків та визначення актуальних розмірів компенсацій, що призводить до обмеження значних іноземних інвестицій.
Не можна заперечувати інвестиційний потенціал України, тому що він пропонує значні можливості навіть під час повномасштабної війни. До них відноситься відновлення критичної інфраструктури у звільнених чи відносно безпечних регіонах подалі від поля бою, проєкти з «зеленої» енергетики по всій країні, сільськогосподарські та логістичні проєкти неподалік національних кордонів, а також масштабні проєкти в галузі нерухомості. Попри ризики війни, кваліфікована робоча сила, конкурентоспроможні витрати та страхування від військових ризиків залишають простір для привабливих проєктів з доволі непоганою рентабельністю інвестицій. Заглядаючи в майбутнє, можна сказати, що потенціал України для післявоєнних інвестицій є надзвичайно високим і ті іноземні інвестори, які зайдуть на ринок зараз, матимуть кращий шанс скористатися можливостями після перемоги України у війні.
