У результаті російського вторгнення українська економіка зазнала значних збитків. Станом на лютий 2023 року загальна сума збитків інфраструктурі досягла 143,8 млрд доларів (КШЕ, 2023). Інфраструктура залишається другою за обсягом пошкоджень галуззю у цій війні, оскільки понад 25 000 кілометрів державних та місцевих доріг, 344 моста і шляхопровода були пошкоджені чи знищені (КШЕ, 2023). Обсяг збитків телекомунікаційній та цифровій інфраструктурі складає 1.6 млрд доларів, води та каналізації – 2,2 млрд доларів, комунальним службам – 2,4 млрд доларів, а енергетичній і видобувній інфраструктурі – 10,6 млрд доларів (Група Світового банку, 2023).
Масштаби загальних збитків за регіонами (станом на 24 лютого 2023 року)
Джерело – Група Світового банку, 2023 р.
Як правило, масштабні інвестиції в інфраструктуру можуть слугувати каталізаторами росту в посткризових країнах. Під час війни уряд інвестував кошти в інфраструктуру регіонів західного кордону, щоб підвищити експортний потенціал країни; це підтверджує бажання України стати надійним трансконтинентальним транзитним партнером для сусідніх країн та бізнес-партнером для Європейського союзу. До того ж після початку повномасштабного вторгнення уряд дозволив приватне інвестування в інфраструктуру, яке раніше було переважно прерогативою держави.
Поки ключовими партнерами, які підтримали відновлення України, залишаються держави та міжнародні організації. Наприклад, Світовий банк надав 100 млн доларів на фінансування так званих «проєктів виживання», спрямованих на відновлення сполучення між містами та покращення логістичного потенціалу експорту протягом короткого періоду у 6-9 місяців. Європейський банк реконструкції та розвитку інвестував в Україну 1,7 млрд євро, розподіливши кошти між підтримкою реального сектору економіки, включно з інвестиціями у критичну інфраструктуру, енергетичною та продовольчою безпекою, торгівлею, а також приватним сектором. Всесвітня продовольча програма ООН підтримує зернову угоду України та проєкти з розмінування сільськогосподарських земель. Ряд країн, включно з Чеською республікою, Францією та Норвегією, надали Україні понад 80 тимчасових мостів та переправ у вигляді гуманітарної допомоги. До того ж минулого року президент Зеленський запропонував міжнародним партнерам нову модель відновлення: взяти під патронат конкретний регіон, місто, громаду або індустрію, що викликало інтерес 30 країн.
Мапа післявоєнної відбудови України під системою патронату.
Джерело – Слово і Діло
Що стосується інвестиційних можливостей, український уряд вже повідомив про понад 30 інвестиційних проєктів в галузі інфраструктури та логістики з інвестиційним потенціалом у 123 млрд доларів на платформі Advantage Ukraine. Окрім того, на Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference) у Лугано в липні 2022 року прем’єр-міністр України представив План Відновлення України. Він відкритий для приватних інвестицій та налічує 850 проєктів, які планується реалізувати протягом наступних 10 років. Деякі з інвестиційних проєктів в інфраструктуру передбачають будівництво споруд з нульовими викидами парникових газів, будівництво нового вантажного терміналу в державному підприємстві Міжнародний аеропорт «Бориспіль», електрифікацію залізничних колій, розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури в Ізмаїльському морському порту, розробку системи зарядних станцій з використанням зеленої енергетики, відновлення соляних шахт у смт. Солотвино, розвиток виробництва біопалива з сільгосппродукції та відходів, а також локалізацію виробництва вікон та скла. Згідно з інформацією від Міністерства економіки, сьогодні основним пріоритетом для інвестицій залишається енергетична та критична інфраструктура, оскільки робота у цьому напрямку допоможе українцям повернутися додому та стабілізувати життя у громадах.
Попри повномасштабну війну, деякі приватні інвестиції виявилися доволі успішними: один із найяскравіших прикладів – це контейнерний термінал у Ренійському морському порту. Даний проєкт був запущений із залученням шведських інвестицій, і основним партнером виступає міжнародна транспортна компанія Maersk. Завдяки цьому кількість перевалених контейнерів збільшилась з двох у 2019 р. до 14 000 протягом 5 місяців 2022-2023 рр. Окрім цього, влітку 2022 року Україна та Велика Британія уклали меморандум про відбудову інфраструктури України. Меморандум надає можливість британським бізнесам повною мірою брати участь у реконструкції інфраструктури нашої країни, яка була знищена Російською Федерацією. Зокрема, він налічує пілотний проєкт з будівництва 6 мостів у Київській області із залученням британських компаній та фінансування від UK Export Finance. Останній на сьогодні приклад – інфраструктурний проєкт Risoli зі створення двостороннього причалу в порту Чорноморська, будівництво якого почалося в 2021 році, проте завершилось під час повномасштабної війни. Наразі порт готують до введення в експлуатацію.
Безумовно, інвестування в інфраструктуру України не позбавлене викликів. Війна, що продовжується, корупція, неідеальне законодавство та непередбачуваність дій держави можуть становити значні ризики для інвесторів. Країна працює над наближенням правової системи та регуляторного середовища до стандартів Європейського союзу, щоб зменшити невизначеність для інвесторів.
Потреба в приватних інвестиціях все ще є нагальною, оскільки обсяг доступних грантових коштів є меншим, ніж потреби України для відбудови. Водночас навіть під час війни зусилля України з відновлення інфраструктури створюють значні можливості для інвесторів. Наразі уряд надає приватним інвесторам стимули та страхування від воєнних ризиків, які навряд чи матимуть місце після війни.
Загалом вкладання коштів в українську інфраструктуру може стати вигідною інвестицією для тих, хто хоче орієнтуватися у викликах та брати на себе помірні ризики, пов’язані з поточною ситуацією у країні. CFC Big Ideas готові поділитися досвідом і надати підтримку інвесторам, які мають бажання взяти участь у процесі відбудови. Якщо ви зацікавлені, будь ласка, замовте дзвінок, використовуючи форму нижче.
