У той час, коли політики у Сполучених Штатах та Європейському Союзі мають труднощі із затвердженням більшої допомоги для України, питання того, як Україна буде підтримувати себе у 2024 році, дедалі частіше порушується іноземними інвесторами.
Надання допомоги на 2024 рік не лише прямо впливає на лінію фронту, а й має опосередкований вплив на ширшу картину — як саме Україна може відновитися у наступному році. Із самого початку повномасштабного вторгнення Росії прагнення України до відбудови є дуже великим. Під час економічного форуму у Давосі у 2022 році та міжнародної Конференції з питань відновлення України у 2023 році у Лондоні Україна окреслила власне бачення відновлення, найближчі плани, а також пояснила свої потреби. На момент проведення заходів заявлена вартість відбудови складала 750 мільярдів доларів.
За даними Київської школи економіки, заявлені збитки з того часу збільшились щонайменше на 700 мільйонів доларів. Однак темпи проєктів реконструкцій у 2024 році будуть визначатися насамперед ситуацією на фронті, а також фінансовою допомогою від ключових партнерів України: Сполучених Штатів, Європейського Союзу та Сполученого Королівства.
З наближенням кінця 2023 року довгоочікуваний контрнаступ України, який спочатку викликав оптимізм, не приніс бажаних результатів. Передові військові аналітики пов’язують невдачі з недостатнім та відтермінованим постачанням зброї. Яскравим прикладом є постачання сучасних винищувачів — рішення про передачу було прийняте в кінці серпня 2023 року, а їхнє розгортання заплановане лише на початок 2024 року.
Прогноз розвитку бойових дій на 2024 рік також залишається туманним. З одного боку, чітка мета отримати своєчасні та достатні постачання не змінилась. Політично США стикається з труднощами у прийнятті законопроєктів про воєнну допомогу Україні, у той час як Німеччина надає пріоритет експорту озброєнь до Ізраїлю. Активізація ультраправих партій в Європі, включно з приголомшливим прикладом в особі Віктора Орбана з Угорщини, який невпинно блокує рішення про надання допомоги Україні та спроби України інтегруватися в Європу, можуть ще більше загрожувати виділенню допомоги. Враховуючи залежність України від іноземної підтримки, ці фактори вказують на нестачу ресурсів, необхідних для підтримання війни поточного масштабу, що потенційно зменшить інтенсивність операцій на фронті.
Натомість деякі партнери України, як-от Японія, і надалі обіцяють посилювати підтримку у 2024 році. Новообраний прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прагне розв’язати проблему «втоми від війни» на Заході. Українські урядовці, включно з керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умєровим, а також Президентом Зеленським, стверджують, що Україна має комплексний план на 2024 рік. Під час свого грудневого візиту до Вашингтона Президент Зеленський повідомив про отримання позитивних сигналів стосовно майбутніх воєнних операцій. Окрім того, на фоні розгортання виборів в США, Президент Байден, найімовірніше, виступить за посилення підтримки. Це забезпечить прогрес України та підкреслить головні зовнішньополітичні пріоритети, що дозволить заручитися підтримкою електорату. Ці фактори підвищують ймовірність ескалації конфлікту. Деякі аналітики прогнозують український контрнаступ у Херсонській області, який має на меті повернення лівого берега річки Дніпро у 2024 році.
Як би не розгортався сценарій, інтенсивність військових зусиль у 2024 році залежить від передачі озброєнь, фінансової допомоги, а також графіку розгортання нового обладнання. Попри це, очікується, що надання та розгортання більшої кількості систем ППО та винищувачів посилить захист повітряного простору. Таким чином, атаки на міста в тилу мають стати менш ефективними, що створить сприятливі умови для ефективного відновлення країни. Можливо, не у великих масштабах, але реалізація середніх та малих проєктів з відбудови є цілком реалістичною.
З часу проведення Конференції з питань відновлення України у Лондоні, Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури України вже завершило відновлення понад 30 доріг та мостів, включно зі зведенням модульних мостів. Наймасштабніші роботи за цим напрямком були проведені в Чернігівській, Київській, Харківській, Сумській та Миколаївських областях. Одним із таких прикладів є відновлення 115-метрового моста через річку Ірпінь у Київській області.
Роботи з відбудови чотирьох медзакладів у Чернігові, Тростянці, селищі Лютіж, а також місті Нікополь були завершені у другій половині 2023 року. Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила 1455 медичних закладів та повністю знищила ще 190. Наразі 411 медичних закладів з цього числа були відновлені повністю, а ще 412 — відновлені частково.
За майже два роки повномасштабної війни було зруйновано 1800 шкіл. Протягом 2023 року були відновлені 410 шкіл за кошти місцевих бюджетів та іноземної допомоги. У другій половині 2023 року було відновлено дві школи у Житомирі та ще одну у Кам’янському. Що стосується житлових будинків, український уряд значно розширив програму «єВідновлення», надавши громадянам гранти на повну або часткову відбудову їхніх домівок. У рамках цієї ініціативи виплатили вже 53,3 мільйона доларів. Паралельно з програмою «єВідновлення» Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури України розпочало процес відбудови семи багатоповерхових будинків у Макарові, Тростянці, Бучі та Запоріжжі, який має завершитися протягом 6 місяців. Ініціатива, спрямована на повну відбудову сіл, також стартувала у Ягідному та Посад-Покровському.
Найбільшим тематичним проєктом Агентства відбудови у другій половині 2023 року стало будівництво головної для п’яти громад системи водопостачання після знищення Росією Каховської ГЕС у червні 2023 року. Система охоплює низку насосних станцій та трубопроводів загальною довжиною у 145 кілометрів. Агентство повідомляє, що станом на грудень 2023 року система завершена на 90%.
Багато зусиль уряду було спрямовано на розширення експортної спроможності України. Може бути незвично побачити такий пункт у напрямках, пов’язаних із відбудовою, проте під час повномасштабної війни саме порти та залізниці зазнали найбільших руйнувань серед усієї експортної інфраструктури.
Деякі дорожні проєкти, які здійснювалися у другій половині 2023 року, включали відновлення та модернізацію дорожнього покриття до прикордонних пунктів пропуску, таких як Червоноград — Рава-Руська та Україна — Румунія.
У питанні залізниці уряд також завершив розробку дизайн-проєктів для будівництва рейкового шляху типу «європейської колії» у трьох напрямках. Фінансування на усі стадії будівництва буде виділено з державного бюджету, фонду USAID, Європейського інвестиційного банку та програми «Механізм Сполучення Європи» (Connecting Europe Facility, CEF). Окрім того, Укрзалізниця впровадила низку ініціатив для модернізації інфраструктури пунктів перетину кордону. Це підвищить їх пропускну здатність, дозволить закупити маневрові тепловози, а також обладнання для зважування та моніторингу вантажоперевезень.
Що стосується експорту морем, з весни 2022 року український уряд та приватні бізнеси з агросектору працюють над розширенням експортних маршрутів через Румунію. Сюди входить поточний процес у порту Рені, включно з відновленням пірсів та виконанням проєктів із днопоглиблення. Активно розвивається будівництво складів підлогового зберігання: як всередині, так і навколо порту.
Останнє і найважливіше — Україна виконує необхідну паперову роботу, аби створити зрозумілі, прозорі та чесні правила для внутрішніх та зовнішніх гравців, що дозволить розпочати процес інвестицій та відбудови.
Зокрема, з одного боку, український уряд спільно зі Світовим банком працюють над створенням типових договорів та тендерної документації, що не буде суперечити законодавству ЄС та полегшить залучення міжнародних донорів. З іншого боку, уряд модернізує та діджиталізує послуги у внутрішній будівельній галузі, аби залучити більше приватних будівельних компаній до участі в проєктах державних закупівель.
Ба більше, у вересні 2023 року Україна оновила та ухвалила Закон про державно-приватні партнерства, направлений на покращення чинних правил для великих інвестиційних проєктів. Нова редакція закону розширює перелік індустрій, які можуть заручитися державною підтримкою, зменшує вимоги до вступу, впроваджує нові форми державної підтримки та спрощує порядок звернення за державною допомогою.
Міністерство відновлення також затвердило методичні рекомендації для пріоритезації проєктів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Наказ офіційно затверджує методологію, розроблену спільно з експертами Світового банку та коаліцією громадських організацій RISE Ukraine.
Наостанок, Україна продовжує будувати довіру, співпрацюючи з Європейським Союзом, Світовим банком та ООН над Третьою Швидкою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення України. Документ буде опублікований після завершення роботи над Планом України.
У 2024 році Київ окреслює амбітний план відбудови, де особлива увага буде приділятися відновленню економічної активності.
Нижче приведені основні елементи плану:
Що стосується фінансування зусиль з відбудови, державний фонд ліквідації наслідків збройної агресії під управлінням Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України є головним державним органом. Джерелами формування фонду є кошти, вилучені від російського майна, санкцій, а також залишки коштів держбюджету. У 2023 році обсяг фонду складав понад 1,3 мільярда доларів; схожий обсяг очікується й у 2024 році.
Бюджет України на 2024 рік претендує на понад 693 мільйони доларів у вигляді позик від іноземних держав і фінансових установ та міжнародних організацій для реалізації інвестиційних проєктів.
Ще одним джерелом коштів є фонд BlackRock. У першому кварталі 2024 року BlackRock планує запустити проєктну команду фонду для відбудови України. Фонд розвитку України має на меті залучити від 500 мільйонів до 1 мільярда доларів стимулюючого капіталу, а сам фонд розпочне повноцінну роботу через декілька років. Орієнтовний обсяг фонду не буде перевищувати 10 мільярдів доларів.
Ба більше, наприкінці листопада 2023 року рада директорів Європейського інвестиційного банку надала дозвіл на виділення двох кредитів загальною сумою 450 мільйонів доларів. Вони будуть профінансовані фондом ЄІБ «EU for Ukraine» — частиною ініціативи ЄІБ «EU for Ukraine», яка вже залучила 500 мільйонів євро у вигляді внесків від країн-членів ЄС та отримала гарантії від Європейської комісії.
Поки Україна окреслює свій курс на відбудову, все більша кількість іноземних підприємств бажають зіграти ключову роль у відродженні нації. За останні півроку декілька міжнародних компаній вже зайшли на український ринок. Одним із таких прикладів є південнокорейська компанія Ssangyong, яка у грудні 2023 року заявила про свій намір взяти участь у відбудові житлових будинків у Київській області.
Попри наявні ризики, пов’язані зі входом на ринок під час війни, сформований принцип «перший прийшов — перший обслуговується» підкреслює нагальну необхідність для бізнесу скористатися цією можливістю. Ті, хто діють швидко, можуть не лише закріпитися на ринку, але й зробити значний вклад у тривале відновлення України.
Відбудова України — динамічний та безперервний процес, який охоплює низку аспектів: від фізичного будівництва до впровадження комплексних реформ. Поточні ініціативи, що реалізуються Україною, продовжаться та охоплять зміни до законодавства відповідно до міжнародних норм, досягнень в судовій системі, а також непохитної прихильності реформам. Ці реформи є надзвичайно важливими — саме вони відкривають шлях до розширених можливостей у приватному секторі, створюючи сприятливе середовище для інвестицій. Правильно обраний час є вирішальним, щоб скористатися моментом для входу на український ринок. Процес триваючої нині відбудови по всій країні, як в малих, так і в середніх проєктах, залишається активним і значною мірою ізольованим від потенціальної ескалації або деескалації на лінії фронту. Післявоєнна траєкторія України виділяється на фоні інших, позиціонуючи себе як динамічний ландшафт, дозрілий до міжнародної співпраці та інвестицій. Для тих, хто розглядає вхід на цей ринок, обставини сьогодення являють собою унікальне вікно можливостей, що характеризується нацією, яка рішуче прагне відбудови та намічає чіткий курс до економічного відродження.
