6 травня 2023 року уряд України анонсував плани із запуску Фонду розвитку України (Ukraine Development Fund) – фінансового інституту національного розвитку. Фонд має на меті залучення та використання державного та приватного капіталу задля відбудови України. Радником Міністерство Економіки України призначило інвестиційного гіганта BlackRock, який допоможе уряду у питаннях запуску фонду.
Угода стала важливою віхою у низці кроків для підготовки країни до суттєвої відбудови та повернула до фокусу уваги глобальну дискусію з реконструкції серед міжнародних експертів, політиків та науковців. Приголомшливий бюджет у понад 750 мільярдів доларів буде спрямований на покриття збитків інфраструктурі, економіці та громадам – складного виклику як для України, так і міжнародної спільноти.
Причому питання відбудови вперше з’явилося в наративах українських лідерів вже на десятий день після початку повномасштабного вторгнення. Виступи президента Зеленського з середини березня 2022 року та надалі потягли за собою риторику та постійну дискусію щодо механізму відбудови. Під час конференції з питань відновлення України в Лугано у липні 2022 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представив попередній План відновлення та розвитку. Він був розроблений за участю влади, міжнародних організацій та місцевих бізнесів і наразі визнаний точкою відліку для майбутніх дій.
Цілі плану зосереджені на стійкості, відновленні, модернізації та розвитку. Серед провідних тем – підтримання економічної, соціальної та екологічної стійкості, покращення тилу і практичні дії зараз: не чекаючи, доки закінчиться війна. Українські чиновники погоджуються, що зусилля з відбудови мають фокусуватися не на досягненні довоєнного рівня, а на створенні ситуації, де країні вдалося б «перестрибнути» та просунутися у декількох етапах економічного та державного розвитку. Сюди належить розвиток стійкості до майбутніх викликів, таких як зміни клімату, пандемії, а також постійна загроза, пов’язана з Росією.
Попри конфлікт, що продовжується, Україна вже почала докладати зусиль у відбудову в областях під державним контролем. Їх проводять український та іноземні уряди, місцевий приватний сектор, міжнародні бізнеси, що працюють в Україні, та фізичні особи. До прикладу, 12 січня 2023 року фандрайзинґова платформа UNITED24 запустила проєкт «Rebuilding Ukraine» в Ірпені, який має на меті відновити 18 будинків у Київській області та дозволити 4237 українцям повернутися до своїх домівок. Окрім того, 25 квітня 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд готує повну трансформацію та перепланування шести населених пунктів.
На додаток до відновлення житлових комплексів, зусилля влади зосереджені на відновленні шкіл, медзакладів та об’єктів логістичної та енергетичної інфраструктури, які зазнали других за обсягом збитків після житлових будинків та бізнесів. Це підкреслює природу реконструкції України, яка, ймовірно, продовжиться зараз та після перемоги – з одночасними зусиллями у декількох напрямках замість послідовного підходу в якійсь одній сфері.
Говорячи про фінансування відбудови України, варто зазначити, що витрати на цей процес настільки великі, що зусиль якоїсь однієї сторони буде просто недостатньо. До потенційних джерел фінансування відносяться:
Загалом виглядає так, що фінансування відбудови України буде відбуватися на підставі проєктів. Міжнародна спільнота не зацікавлена у створенні централізованого фонду, щоб надіслати усі фінанси українському уряду напряму.
Питання власності реконструкції в Україні надзвичайно чутливе. Загалом більшість погоджується, що уряд України має стати на чолі відбудови та зусиль з модернізації, оскільки саме український суверенітет став ціллю війни. Зрештою, ймовірніше за все, відбудова буде виглядати як колективні зусилля трьох основних груп.
Спираючись на існуючу літературу з післявоєнної відбудови та відновлення після великих катастроф, налагодження ефективної структури відбудови заздалегідь є критично важливим з точки зору запобігання подальших руйнувань та досягнення успішного результату.
Головним побоюванням іноземних інвесторів та донорів і, відповідно, головною загрозою успішній відбудові залишається рівень корупції в Україні. У 2021 році в Індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна набрала 32 бали (де 0 означає високий рівень корупції та 100 – її відсутність). Антикорупційні реформи, в тому числі закони, що гарантують незалежність Спеціальної антикорупційної прокуратури, це одна з семи вимог інтеграції до ЄС, висунутих Європейською Комісією Україні в червні 2022 року. Український уряд вже виконав безліч вимог у цьому напрямку та призначив нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Цей процес був високо оцінений Групою держав проти корупції.
Крім того, український уряд працює над оновленням регуляторного середовища, аби посилити інституційну спроможність країни та залучити інвестиції. До числа змін входять: реалізація нового законодавства в галузі корпоративного управління, приватизація некритичних підприємств, покращення законодавства в галузі інтелектуальної власності, а також розробка законів щодо здійснення державно-приватного партнерства.
Багато хто згоден з тим, що для українського уряду настав час активізуватися та взяти на себе провідну роль: як у баченні, так і у діях. Очікується, що майбутня конференція з питань відновлення України у Лондоні у червні 2023 року ще більше прискорить ці процеси.
Безліч міжнародних інвесторів, девелоперів, будівельних компаній та інших зацікавлених сторін уже готуються до масштабної відбудови, не чекаючи кінця війни. Вони досліджують ринок, активно спілкуються з чиновниками, будують відносини, визначають ролі та головні цілі. Деякі з них вже інвестують у пов’язані з будівництвом виробничі потужності, щоб випередити конкурентів, коли війна закінчиться. Для усіх зацікавлених сторін, включно з урядом, місцевими громадами та приватним сектором, проєкт реконструкції такого безпрецедентного масштабу стане першим подібним досвідом: досвідом, що визначить долю країни на багато років вперед.
