Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) та Саудівська Аравія – це дві найбільші та густонаселені країни Ради співробітництва країн Перської затоки (GCC). Насолоджуючись дружніми та тісними економічними відносинами, ці країни активно конкурують між собою економічно, культурно, соціально та у питанні інвестицій. Спостерігати за такою динамічною конкуренцією цікаво, оскільки вона не тільки стимулює прогрес у межах їх кордонів, але й сприяє розвитку регіону GCC в цілому.
Навіть ті люди, які не стежать за економічним розвитком регіону, чули про Бурдж Халіфа – найвищу будівлю у світі, що знаходиться в ОАЕ, та плани Саудівської Аравії збудувати навіть вищу в Джидді. Формула-1 проводиться в Абу-Дабі з 2007 року, і в 2021 році Ер-Ріяд також почав проводити турнір. Нещодавно в Дубаї проводилась виставка Експо-2020 — найбільший у світі захід такого типу, — і нині Саудівська Аравія подала заявку на проведення виставки в 2030 році. Схожі перегони між двома націями відбуваються і в інших, менш помітних для пересічної людини сферах, як-от в інфраструктурі та логістиці, технологіях та інноваціях, стимулах для іноземних інвесторів, а також умовах проживання та роботи для експатів або культурних заходах.
Бурдж Халіфа
Умови туризму в ОАЕ знаходяться на більш просунутому рівні, але зараз Саудівська Аравія інвестує значні кошти, щоб наздогнати свого сусіда, лібералізуючи своє місцеве середовище. Країна спрощує візові правила для всіх національностей та порядок в’їзду для жінок, послаблює контроль релігії над соціальною сферою, а також створює нову розважальну інфраструктуру. Ще десять років тому побачити іноземну жінку, яка подорожує до Саудівської Аравії без компаньйона чоловічої статі (чоловіка, батька або старшого брата), було винятком. Сьогодні ж жінки можуть водити автівки, подорожувати самостійно та отримувати електронну візу для в’їзду в країну онлайн – точнісінько, як це роблять чоловіки.
Перший кінотеатр у країні відкрився тільки в 2018 році, а до цього кінотеатри були під забороною. Релігійна поліція, так звана «мутава», тепер майже відсутня у громадських місцях. Хоча раніше вони, здавалося, контролювали абсолютно все, розказуючи людям, як потрібно вдягатися, стеживши за тим, щоб люди молилися у визначений час, і щоб не пов’язані між собою чоловіки та жінки не зустрічались наодинці або на публіці. Тепер, аби залучити більше висококваліфікованих іноземних осіб до роботи у країні, такі обмеження, як і багато інших, зняли.
У 2017 році Саудівська Аравія пішла ще далі: уряд надав громадянство роботу Софії, зробивши її першим в історії роботом, який отримав громадянство однієї з країн світу. Хоча Софія не може скористатися усіма правами людей, такими як голосування чи отримання урядової посади, подібний хід став сильним жестом від саудівського уряду і підтвердив готовність до модернізації та технологічних інновацій, а також намір почати активно використовувати штучний інтелект та робототехніку.
Робот Софія
Такі заходи були спрямовані насамперед на те, щоб наздогнати ОАЕ, яка вже ухвалила декілька ліберальних соціальних норм десятиліттями раніше. Проте в останні роки ці країни, рухаються доволі близько та впроваджують безліч нових конкурентних стимулів майже одночасно. У 2019 році Об’єднані Арабські Емірати запустили UAE Golden Visa – програму, яка пропонує 5- або 10-річні візи на проживання для певних спеціалістів, інвесторів та підприємців. Ба більше, у 2021 році країна представила проект видачі громадянств, який дозволив іноземцям оселятися в Еміратах на постійній основі.
Пізніше, у 2019 році, якраз після запуску програми Golden Visa ОАЕ, Саудівська Аравія оголосила про запровадження програми Saudi Arabian Green Card (SAGC) – дозволу на проживання терміном до 10 років, який можна поновлювати. Наразі програма SAGC все ще знаходиться на пілотній стадії, та була затверджена лише обмежена кількість претендентів.
Залучення іноземних інвестицій також знаходиться в центрі суперництва. Протягом останніх двох десятиліть ОАЕ задає тренди у цій галузі: країна має понад 50 вільних економічних зон – спеціальних економічних районів, створених для бізнесів. Вони пропонують інвесторам низку переваг, включно з можливістю стовідсоткового володіння компанією, нульовим корпоративним податком та іншими заохоченнями. Саме тому багато компаній, які ведуть бізнес у Саудівській Аравії, часто реєструють свої регіональні штаб-квартири в Дубаї, що посилило конкуренцію.
У 2021 році, намагаючись порушити статус-кво, саудівське Міністерство з інвестування (MISA) прийняло нову постанову, щоб зобов’язати компанії, які ведуть бізнес з урядом Саудівської Аравії, реєструвати їх регіональні штаб-квартири в Саудівській Аравії, починаючи з 2024 року. В іншому випадку, їм дозволено працювати лише з приватним сектором. Ця постанова вже змусила багато світових компаній, таких як PepsiCo, Unilever та Siemens, перемістити свої регіональні штаб-квартири з інших країн Перської затоки, які мають більш усталену історію систем нормативного регулювання і краще відповідають іноземним бізнес-моделям та способу життя.
У 2022 році Міжнародний аеропорт Дубай був визнаний найбільшим у світі аеропортом за потужністю міжнародного пасажиропотоку. Саме тому протягом довгого часу ОАЕ залишається авіаційним лідером регіону, транспортним хабом, що об’єднує західну та східну частини світу, та володіє двома великими авіакомпаніями: Emirates, однією з найбільших авіакомпаній світу, та Etihad Airways, а також трьома меншими перевізниками: Flydubai, Air Arabia та Wizz Air Abu Dhabi.
Протягом довгого часу Саудівська Аравія зосереджувалась виключно на місцевих та регіональних маршрутних мережах, які використовувались головним чином країнами Ради співробітництва країн Перської затоки та сусідніми арабськими країнами. Однак згодом керівництво поставило амбітну ціль наздогнати ОАЕ, провести кардинальні зміни та розширити мережу національного перевізника Saudi Arabian Airlines, запустивши нового лоукост-перевізника Flyadeal у 2016 році. Крім того, Саудівська Аравія створила ще одну національну авіакомпанію під назвою Riyadh Air та призначила її очільником колишнього гендиректора Etihad Airways.
Ще одним значним аспектом суперництва є портова інфраструктура, що сягає корінням у 70-і роки. Спочатку Саудівська Аравія була лідером у цій галузі, маючи Порт Короля Абдул-Азіза або Порт Даммам, найбільший порт в Арабській затоці та третій за розміром і найбільш завантажений порт в регіоні Близького Сходу та Північної Африки. Порт залишається ключовим центром експорту нафти та нафтохімічної продукції з Саудівської Аравії до інших країн з 1975 року.
У 1979 році ОАЕ відкрили власний великий порт – Порт Джебель-Алі, який сьогодні залишається одним із найбільш завантажених портів та найбільшою штучною гаванню у світі. Порт працює під управлінням DP World (який вже став провідним портовим оператором у всьому світі), оскільки він функціонує як багатоцільовий порт, обслуговуючи широкий спектр типів вантажів та розвиваючи круїзну індустрію регіону.
Порт Джебель-Алі
Міська інфраструктура – ще одна сфера, у якій спостерігається конкуренція. У 2009 році ОАЕ стали першою країною Перської затоки, яка збудувала метро. Це повністю автоматизована система метро у Дубаї, яка має дві гілки та 49 станцій. Дубайський метрополітен – одна з найдовших безпілотних систем метро у світі; він також відомий своїм сучасним та стильним дизайном.
У відповідь у 2014 році Саудівська Аравія оголосила про мегапроєкт системи метро у столиці – місті Ер-Ріяд. Метро Ер-Ріяда – це перший метрополітен в Саудівській Аравії, він також вважається одним із найбільших інфраструктурних проєктів у світі. У метро Ер-Ріяда будуть використані схожі просунуті технології; воно буде мати 6 гілок загальною довжиною у 176 км та 85 станцій – удвічі більше, ніж Дубайський метрополітен. Метро досі знаходиться на фінальному етапі будівництва та має частково відкритися у липні 2023 року.
Дубайський мотрополітен
Одним із найбільш помітних пунктів конкуренції є будівництво культових мегапроєктів. Загальновідомо, що дубайська Бурдж Халіфа, яка височіє на 828 м із 163-ма поверхами, сьогодні носить титул найвищої будівлі світу. Однак Саудівська Аравія планує перевершити це досягнення, збудувавши Jeddah Tower – мегапроєкт, що має на меті досягти висоти понад 1000 м зі 160-ма поверхами. Роботи на вежі почались у 2013 році. Спочатку планувалося, що вони завершаться у 2020-ому. Проте роботи з будівництва призупинилися у 2018 році, та зараз проєкт знаходиться на паузі. Якщо його вдасться закінчити, Jeddah Tower стане першою у світі будівлею, яка буде вищою ніж 1 км, обійшовши за цим показником Бурдж Халіфа.
Jeddah Tower під час будівництва
У 2022 році архітектурна фірма, що знаходиться в Дубаї, запропонувала мегаінфраструктурний проєкт, який покликаний з’єднати найбільші магістралі еміратів, покращити транспортну та логістичні системи. Сам проєкт – величезна кільцеподібна структура висотою 550 м та діаметром 3 км навколо Бурдж Халіфи, з великою кількістю різноманітних просторів для проведення публічних, комерційних та культурних заходів. Окрім того, представники ОАЕ оголосили про будівництво Dubai Creek Tower з мінімальною висотою 1300 м, що має перевищити висоту Бурдж Халіфа, а також її конкурента – Jeddah Tower у Саудівській Аравії.
Відповіддю Саудівської Аравії на це став мегапроєкт NEOM City, який є частиною Saudi Vision 2030 – плану з диверсифікації джерела прибутку країни та зменшення її залежності від нафти. NEOM – це футуристичне місто, яке зараз знаходиться у процесі будівництва у північно-західному регіоні Саудівської Аравії. Місто будується з нуля та охоплює площу у понад 25 900 квадратних кілометрів. На такій площі могли б розміститися, наприклад, 33 міста розміром з Нью-Йорк. NEOM матиме власні правила та закони, буде хабом для інновацій, технологій та сталого способу життя. Очікується, що будівництво буде завершене до 2030 року.
Як ОАЕ, так і Саудівська Аравія конкурують на глобальній арені за проведення спортивних заходів, включно з футбольними матчами, тенісними турнірами, боксерськими та MMA-поєдинками, гоночними змаганнями та іншими.
Найбільш популярним спортом в обидвох країнах є футбол. Хоча рівень їх національних збірних все ще низький, щоб зрівнятися з великими європейськими, північно- та південноамериканськими командами, кожна з країн вкладає великі кошти у розвиток місцевих спортивних об’єктів та залучення зірок спорту. Протягом багатьох років ОАЕ підписує зірок спорту з усього світу, щоб вони грали у місцевих командах або ж тренували їх під час останніх років кар’єри. Наприклад, футбольна легенда Дієго Марадона був тренером ФК ОАЕ «Аль-Васл» з 2011 до 2012 року, отримуючи приблизно 4.1 млн еміратських дирхамів (3.5 млн євро) за сезон, а Фабіо Каннаваро, колишній італійський захисник, грав за футбольний клуб ОАЕ «Аль-Аглі». Маючи на меті перебрати на себе лідерство, саудівський «Ан-Наср» нещодавно підписав Кріштіану Роналду, одну з топових зірок футболу. Клуб виплачує гравцеві зарплату у розмірі 200 млн доларів на рік. До того ж є чутки про те, що інший саудівський клуб планує підписати ще одного топ-гравця – Ліонеля Мессі (озвучена заробітна плата – 600 млн доларів на рік).
Список сфер, в яких конкурують ОАЕ та Саудівська Аравія, не обмежується спортом. Є безліч прикладів схожих проєктів у сфері енергетики, споживчих ринків, електронного урядування, гендерної рівності, трудового законодавства і т.д. Спостерігаючи за досягненнями одна одної, ці країни вчаться та переймають найкращі моменти, кожного разу тільки підвищуючи ставки своєї конкуренції. Втім, така «парканна» конкуренція не заважає їм бути найдоброзичливішими націями, які проявляють любов та підтримку одна одній, а також працюють над вищезгаданими проєктами в дусі синергії та співпраці.
