Нові можливості для логістичних бізнесів в Україні під час війни

Напередодні двох тривожних подій, таких як пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення у 2022 році, на долю української логістики в частці перевезень, складських послуг, поштової та кур’єрської діяльності припадало 6.8% від ВВП. Близько двох третин усієї торгівлі до та з України здійснювалось з використанням морських шляхів. Залізничні та автомобільні сполучення були розподілені по всій країні. Вони також концентрувались біля об’єктів експортних потужностей на півдні. Українська широка колія, проходивши через Білорусь, сполучала нашу державу з країнами Балтії, а також з країнами пострадянського простору. А Київська область була центральним елементом усіх складських об’єктів країни, маючи 1.8-2.2 мільйона квадратних метрів промислових складів та безліч компаній, працюючих на площі 10 000-20 000 квадратних метрів.

Війна значно вплинула на звичний логістичний устрій України, в першу чергу через бойові дії, а також через внутрішні зміни розподілу населення. Під час вторгнення цивільні аеропорти та аеропорти подвійного призначення, залізнична та автомобільна інфраструктура та морські порти стали мішенями активних російських атак. Об’єкти автомобільної інфраструктури зазнали найбільших руйнувань як в цілому, так і у вартісному еквіваленті. Попередні підрахунки Київської школи економіки вказують на те, що загальна довжина пошкоджених залізничних колій складає 507 км, пошкоджено 126 залізничних станцій, а також понад 700 км залізничних колій знаходяться на тимчасово окупованих територіях. 19 з 35 аеродромів були пошкоджені, включно з дванадцятьма цивільними та сімома аеропортами подвійного призначення, а загальна сума збитків авіаційній галузі оцінюється у 2,1 мільярди доларів. Загальна пряма шкода, завдана морській портовій інфраструктурі, об’єктам внутрішнього водного транспорту та пов’язаним з ними бізнесами оцінюється у 496 мільйонів доларів. У цілому (станом на квітень 2023 року), три порти частково відновили роботу, три працюють у звичному режимі, а інші сім або не працюють, або знаходяться під тимчасовою окупацією. Більшість складських потужностей у Київській області також були знищені.

Зміни воєнного часу стали відчутними одразу. Наприклад, через закритий повітряний простір та заблоковані морські порти навантаження на залізничну та автомобільну інфраструктури значно зросло. Кількість та якість обох були недостатніми, аби повністю компенсувати відсутність морських шляхів. Насамперед Україні бракувало людей, оскільки багато працівників сфери логістики вступили до армії; пізніше їй бракувало потужностей сортувальних станцій, контейнерів та транспорту. Усе це також ускладнювалось перевірками на блокпостах, недовірою до безпеки транспортних маршрутів, що призвело до росту страхових премій та збільшення витрат логістичних бізнесів. Сьогодні в Україні є понад 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких проживає в західних та центральних регіонах країни. Це вплинуло на перенесення складів та складських приміщень в ці раніше недостатньо розвинуті та не підготовлені для цих потреб регіони. До того ж сьогодні бізнеси вагаються у тому, чи зберігати товари в Україні в довгостроковій перспективі через постійну можливість атак і, відповідно, втрати грошей. 

Попри важливість та потенціал логістичних сервісів, транспортні потужності України використовуються не в повній мірі. Інфраструктура та сервіси, доступні вантажовідправникам та постачальникам логістичних послуг, поступаються стандартам країн ЄС, а витрати на логістику для кінцевого користувача залишаються високими. Верховна Рада України висловила бажання залучити іноземні інвестиції для розвитку цієї галузі. Таким чином, наразі розробляється законодавство для залучення прямих іноземних інвестицій (включно з інвестиціями через довгострокове державно-приватне партнерство та договори концесії, профінансовані приватним сектором). Коли це буде працювати, інвестори зможуть розглянути інвестиційні можливості логістики внутрішніх водних шляхів, включно з модернізацією шлюзів Дніпровського каскаду або створення об’єктів річкової інфраструктури. Це дасть можливість використовувати потенціал Дніпра як судноплавної річки, дозволяючи експорт сільськогосподарської продукції річкою, а також значно зменшить логістичні витрати для виробників. Інший потенційний напрямок для інвестицій – це розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури біля морських портів та покращення якості портової інфраструктури в цілому. Туди ж можна віднести розвиток мережі контейнерних терміналів всередині країни та будівництво перевантажувальних комплексів та транскордонних терміналів на заході України. Крім того, залізнична інфраструктура також має потенціал для інвестицій: наприклад, проекти електрифікації колій, проект побудови високошвидкісної залізниці з коліями Європейського стандарту між Києвом та Варшавою. Наостанок розвиток зелених проєктів, таких як роботизація, діджиталізація та автоматизація процесів можуть мати великий інвестиційний потенціал, враховуючи перенесення складів та складських приміщень.

Наразі український уряд зосереджує свої зусилля на усуненні «вузьких місць» з Європейським Союзом шляхом збільшення кількості пунктів пропуску вздовж західних кордонів: сюди входить розширення вже існуючих пунктів пропуску, будівництво нових, а також модернізація процедур перетину кордону. Влітку 2022 року Україна та її міжнародні партнери інвестували кошти в розвиток інфраструктури Дунайського річкового порту, тому що левова частина української торгівлі здійснювалася саме через нього, а до вторгнення через цей регіон не проходили такі великі обсяги. Майбутні плани передбачають створення системи державних резервів по всій країні. Серед успішних кейсів приватного бізнесу можна виокремити українську логістичну компанію «Нова пошта», якій вдалося розширити свою діяльність під час конфлікту, надаючи послуги з доставки до віддалених районів країни та навіть до лінії фронту. Вони відкрили 1000 нових відділень у 2022 році, почали працювати в Польщі, Литви та готуються відкритися у Німеччині.

Загалом війна Росії в Україні завдає колосальних людських та матеріальних втрат. Але разом з розрухою з’являється унікальна можливість відновити економіку України шляхом будівництва найсучаснішої інфраструктури. Майбутня реконструкція України та вступ до ЄС створюють гостру потребу в покращенні логістичної інфраструктури. Хоча війна ще продовжуються, потрібно діяти саме зараз. До закінчення війни міжнародні інвестори мають попрацювати з урядом та підготувати плани проєктів, юридичну та тендерну документацію, здійснити техніко-економічне обґрунтування та переконатися у фінансовій привабливості, щоб скористатися перевагами післявоєнної України. 

****

Матеріал підготувала Ніна Курочка, Account Executive у CFC Big Ideas.

Дізнатися більше
Щоб дізнатися більше про цю новину, надішліть нам запит
Інші Новини
Теги
  • Усі
  • AMIC Energy
  • IT/digital
  • USAGM
  • Корпоративне управління
  • ОАЕ та Саудівська Аравія
  • ОАЕ та Саудівська Аравія
  • Офлайн події
  • Реконструкція
  • Розвиток бізнесу
  • Україна
Контакти
Офіс у Києві
Офіс у Києві
Головний офіс
вул. Костьольна 8, 6 поверх, офіс 26
Київ 01001, Україна
Офіс у Києві
Головний офіс
вул. Костьольна 8, 6 поверх, офіс 26
Київ 01001, Україна
Офіс у Дубаї
Офіс у Дубаї
Головна будівля
Dubai Silicon Oasis
4-й поверх, крило C та D, Дубаї 341041, ОАЕ
Офіс у Дубаї
Головна будівля
Dubai Silicon Oasis
4-й поверх, крило C та D, Дубаї 341041, ОАЕ
Будь ласка, поверніть пристрій.